http://kyivbratstvo.org.ua/ua/ Київське православне молодіжне братство святих князів страстотерпців Бориса і Гліба http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=172 Це було за царювання нечестивого імператора Лікінія, жорстокого переслідувача християн, який наказав, щоб усі воїни імператорських полків складали жертви ідолам. Агріколай, воєначальник вірменського міста Севастія, також затятий поборник ідолослужіння, ревно взявся виконувати наказ кесаря.<br /> У ті часи християнська віра поширилась настільки, що і в лавах імператорських полків були християни, а серед них — сорок звитяжців з Каппадокії. Вирізнялися вони стійкістю, мужністю й непереможністю у справах ратних, а Киріон, Кандід і Домн ще й знанням Божественного писання. http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=171 Молитва – є велика зброя, найбільший скарб, невичерпне багатство, пристановище благості. Вона самого царства сильніше. Тому нерідко бувало, що хто страждає лихоманкою, лежить на одрі, його чекають лікарі, охоронці, слуги, воєначальники: і ні мистецтво лікарів, ні присутність друзів, ні послуги домочадців, ні достаток ліків, ні дороге начиння, ні безліч грошей, ні інша яка не-будь людська допомога не в змозі полегшити його недузі; але якщо прийде той, що має відвагу до Бога і торкнеться тільки тіла, і створить над ним чисту молитву, то вилікується вся тілесна недуга. І чого не в силах було зробити багатству, безліч тих, що прислужують, знання досвідченості і велич царства, те в змозі зробити молитва одного бідного і убогого. http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=170 “Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене ніколи не матиме спраги ”(Ін. 6.36)<br /> <br /> Дорогі браття і сестри, для мене піст – це велика радість. Це той час, коли з допомогою Божою, я відчуваю, що маю не лише тіло, а й Душу і Духа, якими Господь наділив нас для Вічного Життя. Це період очікування Великого Свята Христового Воскресіння. Це той час, коли я ще раз відкриваю для себе істинність слів Святого Євангелія. І тоді відчуваю мерзенну брудність свою гріховну і бачу світло Милостивого Бога в моєму житті, який настільки нас любить, що віддав на смерть Сина Свого Улюбленного заради нас грішних людей, заради нашого каяття і спасіння. Адже, як написано у Євангеліє, що не бажає Бог смерті грішнка, але хоче , щоб він покаявся. http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=169 Церква Миколи Притиска розташована в заповідній частині Подолу, в центрі невеликого майдану на перехресті вулиць Хоривої і Притисько-Микільської. Є дві версії походження назви церкви. За першою, на "притыке" – дніпровському причалі для човнів і торгових суден – стояла ікона Св. Миколи, а перед нею – карнавка для збирання коштів на будівництво храму на честь цього святого. За другою версією, назва церкви пов`язана з курйозним випадком: грабіжник, який однієї ночі заліз до церкви, був притиснутий іконою Св. Миколи, що зірвалася з кріплення. Цю подію визнали чудодійною, і ікону, а потім і церкву стали називати Миколи Притиска.<br /> <br /> http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=168 Возлюблені, різноманітне зло увійшло у життя саме тому, що багато-хто вважає великою заслугою не займатися своїми ремеслами і над- звичайним соромом показати себе досвідченим у чомусь подібному… А святий апостол Павло не соромився водночас тримати ніж у руках і зшивати шкіри, і розмовляти із шанованими людьми. Він навіть хвалився цим, коли до нього приходили тисячі славних і відомих людей, і не тільки не соромився це робити, але й у своїх посланнях, мов на мідному стовпі, оголошував про своє ремесло… http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=167 Свято-Онуфрієвська церква села Липовий Скиток, Васильківського благочиння, Київської єпархії належить до шанованих святинь і є пам’яткою дерев’яної архітектури часів мазепинського бароко. Збудована єпископом Переяслав-Хмельницьким Захарією (Корніловичем), ігуменом Свято-Михайлівського монастиря 1705 року. Була соборним храмом однойменного скита, якому початок поклав також єпископ Захарія (Корнілович). <br /> http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=166 Афон уже близько шістнадцяти століть є і продовжує бути центром духовності, особливим місцем, присвяченим виключно славослів’ю Божому і служить училищем благочестя і добродіянь з тих пір, коли християнська віра стала на Земній кулі панівною. Це одне із високопоціновуваних місць східного православного світу, яке щорічно відвідують тисячі богомольців з України, Росії, Балканського півострова та азіатських володінь Турції. http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=165 Храм Живоносного Джерела має багату історію, яка нараховує близько 350 років. Вона розташована на південно-західній околиці Києва - житловому масиві Південна Борщагівка, що постав на місці колишнього села Братська Борщагівка. Місцевість ця відома була ще за княжих часів і тоді звалася Добрий Дуб. Згідно літопису, 11 травня 1167 року тут відбулася зустріч князів Ярополка Ізяславича та Володимира Мстиславича. <br /> http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=164 Нове відродження та освячення Української Православної Святині<br /> <br /> Радуйся, Михаіле, бо силами зла <br /> ти ніколи не був переможений. <br /> (Акафіст святому Архистратигу Божому Михаілу).<br /> <br /> Наша українська історія має чимало заплямованих сторінок, "творцями" яких були вітчизняні політики і стратеги "кращого життя". Для того, щоб влаштувати рай на землі, було здійснено над православною душею українського народу чимало експериментів, один з яких - це руйнація наших українських православних святинь та наруга над ними. http://kyivbratstvo.org.ua/ua/readarticle.php?article_id=163 Патріарший Свято-Володимирський кафедральний собор Української Православної Церкви Київського патріархату - не тільки один з найвеличніших храмів світу, збудованих у XIX ст., але й пам'ятник видатному християнському сподвижнику, святому рівноапостольному князю Володимиру Великому, який, вивівши з мороку язичества в 989 році свій народ, приніс у Русь-Україну світло Христової Істини, благодаті і вічне спасіння. Впровадивши спочатку в Києві, а потім і в усій своїй країні істинну віру, великий князь прилучив свій народ і свою державу до світової християнської цивілізації, яка вже мала майже тисячолітню історію. Із Христовою вірою в Русь-Україну прийшла книжність, незнаний до того живопис (іконопис),