Київське православне молодіжне братство святих Бориса і Гліба
-
Святі князі страстотерпці Борис і Гліб

  Братський вісник

   ЖОВТЕНЬ 2003 РОКУ, № 4(9)
Пошук по сайту

Рубрики

Поэзії

Тримай серце в спокої,
Як воду гірську у долонях,
Як повітря цінне у легенях,
Як віру святу та єдину -
Тримай серце в любові,
Тримай мене, Боже, з собою!

Андрій Осадчук

* * *

Не забувай ніколи ти,
Чому на світі цім з'явився?
Була це примха не твоя,
По волі ти Його родився.

Подякуй ти Йому за все,
За все що прагнеш, відчуваєш,
За все, що в тебе сьогодень,
Це ти від Нього тільки маєш.

Він дав тобі всі відчуття:
Палку любов, пориви страсні,
І у страшні пори ненасті,
Завжди знайдеш Його чуття.

Ти рідне є Його дитя!
По волі ти Його з'явився.
І якщо віру мав в душі,
В Його обіймах опинився.

Він волю дав тобі Свою,
Ти робиш все, що заманеться.
Але подумай і про те,
Що дати відповідь прийдеться.

Є в Нього запити до тебе,
Що напис мають на скрижалях,
Якщо дотримуєшся їх,
То світ покинеш цей без жалю.

Люби Його, як Він тебе,
І Він усе тобі пробачить.
Не забувай ніколи ти,
Що дії всі твої Він бачить!

* * *

Я бігла життям...

... бігла ним у лазурі голубого неба, бігла у важкі хвилини злив та бур. Бігла спотикаючись та підіймаючись, бігла радіючи та посміхаючись. Бігла! Гарне це слово: бігла! Бігла, то як лань, що гордується красуючимся світом, то як старий добрий лев, що втомлений життям. Комусь він здавався розумним, комусь мудрим, ще комусь розсудливим та впевненим. А, інколи, то є не секрет, падала, як перевантажений тягарем своєї ноші кінь, якого спасало лише бажання майбутнього.

Рись перетворювалась у галоп, тягар змінювався легкістю радості, події хлинули одна за одною, а біг залишався бігом.

Біг радості, біг щастя. Щастя хвилинного та постійного. Щастя, яке переповнювало тебе в якусь мить, щастя, яке виливалось крізь тебе як ріка, що бурлить під час повені, що намагається вирватись крізь береги і поділитись собою з оточуючим її світом. Хтось чи щось подарували їй себе, і цей дарунок так переповнив її, що захотілось розплескати ці краплинки щастя іншим. Щастя постійного, щастя серця, щастя душі. Коли якась внутрішня радість і наснага полонили тебе, коли незалежно ні від чого в тобі весь час живе спокій і мир, краса і теплота, радість і сміх. І коли ти сповнений такої гармонії, коли ти біжиш поруч неї своїм серцем та всією своєю душею, ти чомусь починаєш здаватись людям особливим, неначе й насправді ти кладень багатства, а для когось, можливо, і здобичі...

І не дивлячись ні на що, щастя це вже стало стилем твого життя, воно як той магніт приваблює інших, манить,...манить своєю незвичністю, своїм щастям.

Так, ви правильно зрозуміли, щастя манить своїм щастям. Бачили як воно сміється? Ловили коли-небудь погляд, що зачаровує своїми фарбами, уста, що переливаються сяйвом райдуги, постать, що випромінює грайливу гру проміння сонця? Це щастя, що як та свічка, яка горить всередині вас. Ви спите ,а вона горить, обличчя просто посміхається особливим незгасаючим, навіть у таку пору, щастям. Ви поспішаєте, але грація вашого кроку ніяк не приховає той тонкий спів душі, що виривається крізь миттєвості необхідного. Ви задумались, але у цьому задумі є надія впевненості. Ви мрієте - і в вас розпочинається пожежа, свічка розгорається, світло палахкотить і не залежно від подихів вітру спокійно продовжує горіти.

Невгасимий вогонь щастя. Життя прикрашене бігом, біг доповнений щастям, щастя наповнене світлом. А світло? Світло воно в тобі.

07.09.02 Наталя Гранчак

Архів


2004
1 2
2003
1 2 3 4 5
2002
1 2 3 4 5