Почнемо наші роздуми із такого питання: "До чого прагне кожна людина, що насправді їй потрібно?". Багато хто відповість - Щастя і Любові.
Але варто задуматись, що розуміється під цими поняттями, бо бачимо, що дві найголовніші складові нашого життя настільки деградували в нашому "розвиненому" суспільстві, що по суті взагалі втратили своє істинне обличчя. Поняття справжнього щастя витіснило змагання за капітал у якому гине дух та висока творчість; кохання витіснили сексом. (До речі в нашій мові нема жодного слова схожого на слово "секс". З давніх давен на Русі говорили про любов, без неї не можлива справжня близькість.)
Отже, шановна молодь, спочатку нам потрібно з вами дізнатись, що є справжнім, не миттєвим, а постійним, стабільним щастям та істиною любов'ю, бо по суті ці два поняття нерозлучні.
Зло, яке існує в світі намагається спотворити ці найголовніші складові нашого духовного зростання, бо воно не може знищити наш внутрішній потяг до них. І тому сатана в якому не має ніякої правди намагається підмінити, істинні цінності. Не розуміючі люди спокушуються на марево створене дияволом і все життя ідуть за ним. Їм здається, що ось це нетривке марево-щастя в їхніх долонях та воно за мить знову недосяжне!
І так раз по раз, рік за роком, на протязі всього життя. І що отримуєш в результаті? Страхітливу, самотню, сповнену болем старість і прогаяний час. Людина не відчула справжнього щастя, всепоглинаючої любові Бога та дружини\чоловіка, хоч можливо людина і була одружена та не знала, як цим безцінним даром скористатись. Все розкривається, все стає видним у світлі смерті. Нехай ви побудували імперію, заробили мільярди, ваше ім'я прогриміло на весь світ, якому все ж нема до вас діла, та що в результаті? Так, ви помрете в розкішному ліжку і вас поховають в мармуровій труні в костюмі від "Версаче", а потім наступить друга смерть, вічна. Бо після смерті душа, яка не розкрила в собі любові без неї і залишиться, ця душа залишиться поза нею бо любов - це і є Господь в нашому серці. Якщо ж ми самі не відчинили двері свого серця перед любов'ю, то як вони відчиняться вже по смерті? Тоді вже пізно - це і буде нашим пеклом!
Отже, давайте для початку зробимо спробу охарактеризувати справжню любов від якої народжується щастя, не ефемерне, а реальне і тривке. Істинне щастя досягається лише з допомогою любові. Більш того, з допомогою любові досягається і наше спасіння!
Є по суті два шляхи для досягнення любові та щастя. Але в двох випадках основою є Господь - найбільшу основу годі і шукати.
Ми розглянемо другий шлях, легший - це шлюб, кохання між чоловіком та жінкою.
Так що ж таке істинна любов? Звернімось до 2000-літньої спадщини Православної Церкви (беремо до уваги в основному любов між чоловіком та жінкою) вона виділяє два типи любові:
- Земну, егоїстичну, злу, похітливу, а, отже, і зовсім не любов, а підміну;
- І жертовну, високоморальну, вічну любов, а отже справжню, божественну.
Спробуємо розставити акценти, що саме потрібно відносити до земної любові і що до небесної, що потрібно вважати головним а що другорядним.
Отже, земна любов, або пристрасть - це ревнощі, бажання підкорити об'єкт, щоб він належав тільки мені, обмежує свободу, ображає і ображається, вимагає, хоч потім і жалкує інколи.. Це розбиті серця чоловіків, жінок та дітей, це вічні образи, скандали незадоволення, депресії бо де знайти тиху гавань після напруженого дня? З ким поділитись своїм тягарем? Це зради, алкогольна чи наркологічна прірва у якій шукають полегшення, вивільнення негативу, вирішення проблем та знаходять невидимий зашморг, який стягується на шиї від швидкого падіння вниз цією прірвою.
Не такою є жертовна, справжня любов. Вона дає не чекаючи нічого на заміну, все прощає, довіряє беззастережно, всім жертвує, не вимагає свого, несе радість. Це малий перелік її якостей. Найкраще про любов пише апостол Павло в 1-му посланні до Коринтян, 13 глава. Візьміть Новий завіт не гаючи часу, прямо зараз і прочитайте - не пожалкуєте! І перечитуйте цю главу хоча б раз на тиждень.
Саме тому, що люди не можуть розрізняти ці дві любові, а також не можуть сконцентрувати увагу на головних аспектах любові чи шлюбу в якому вона досягається (детальніше в наступній статті розглянемо саме аспекти), і найголовніше, не можуть поставити правильної цілі - досягнути жертовної любові та постійно у ній зростати не даючи вщухнути, ми і маємо таку не втішну статистику розлучень. (Див. рис. 1) Зверніть увагу в колонці під цифрою №1 домінують країни колишнього СРСР. Пояснюється це низьким економічним рівнем в основному і т.д. і т.п., але я недаремно вніс сюди й Швецію. Які проблеми там? Чи у Великобританії, США, Канаді, Франції де рівень життя найвищий та відсоток розлучень в середньому сягає 50%.
|
Виходить таку велику кількість розлучень неможливо пояснити лише матеріальними чинниками. Якби в Україні чи в Росії, збільшити рівень життя вдвічі чи втричі, то чи означає це, що кількість знизиться до 10-15%?
Основна ж причина - занепад духовності. Матеріальні труднощі навпаки можуть згуртувати сім'ю міцніше. Виходить проблема в іншому, виходить є ще багато факторів, яким приділяють сьогодні менше уваги. Зокрема духовності, моральності, інтелектуальності, стриманості, тверезості, цнотливості, терпіння і найголовніше, і найголовніше, як вже зазначалось, постановки цілі нашого життя - завдяки якій і в якій буде полягати наш рай і наше пекло, бо ці два поняття не означають місце а означають стан!
Звертаю вашу увагу на таку суто православну країну, як Грецію. Країну в якій Церква не відокремлена від держави і офіційною релігією конституцією визнається саме православ'я. Або такі країни в яких теж панує православ'я, як наприклад Грузія (12), також суто католицькі країни - Іспанія (17), Італія (12), всі вони мають низький відсоток розлучень, а держава, як відомо, починається з сім'ї. В мусульманських країнах розлучень ще менше, але за рахунок дискримінації жінок.
Вищенаведені дані змушують нас призадуматись про кризу сім'ї в Україні та й у всьому цивілізованому світі. І хоча на державному рівні духовенство не може поки що працювати з молоддю, від якої залежить міцність майбутніх сімей, то це не означає що не потрібно робити спроб.
Священнодиякон Роман
P.S.: Завжди радий вашим питанням, які ви можете надсилати за адресами: е-мейл: , або 08202, Київська обл., м. Ірпінь 2, дяикону Роману, до запитання.
