Ну ось нарешті ми можемо привітати наших читачів на сторінках вісника після літніх канікул та відпусток. Відразу хочеться поділитись враженнями від літнього паломництва по святих місцях Чигиринщини організованого братством 19-21 липня.
Програма паломництва видалася дуже насиченою, як в духовному плані так і в краєзнавчо-пізнавальному. В ній взяло участь 13 молодих людей.
В перший день паломники побували в лісовому урочищі Холодний Яр, де відвідали Свято-Троїцький монастир (більш відомий як Мотронинський монастир). Монастир був заснований ще за часів Ярослава Мудрого, зазнав руйнування татар, і в останній раз відродився наприкінці 80-х. минулого століття. Особливістю монастиря є мережа глиняних печер викопаних монахами в горі. Ці печери використовувались в господарських цілях як льохи і простягались на декілька кілометрів. На сьогодні більшість печер засипалась, і доступними для нас були тільки дві.
Окрім монастиря в Холодному Яру нам вдалося познайомитись з багатьма історично-культурними пам'ятками. На цьому терені колись знаходились скіфські укріплення, від яких залишилися 10 метрові насипні вали, що тягнуться по всьому лісі. Також Холодноярщина була центром гайдамацького повстання Коліївщина і батьківщиною гайдамацького ватажка козака Максима Залізняка. Ну і звичайно, не можна не згадати про славнозвісну Холодноярську Республіку, що боролася з більшовицькими окупантами в 1918-22 роках.
На другий день паломники вирушили до Суботова, по дорозі завітавши до дуба Залізняка найстарішого живого дерева в Україні. (йому понад 1000 років) В Суботові ми зайшли помолитись до старовинної Свято-Іллінської церкви, збудованої Богданом Хмельницьким. (див. на купюрі в 5 грн.) Церква має специфічну архітектуру пристосовану до оборонної функції. Це видно по невеличких віконцях-бійницях і товщині стін храму (приблизно 2 м.) В старі часи церква входила в комплекс Суботівської фортеці - родинної резиденції Богдана Хмельницького. Особливо згадується надзвичайна екскурсію по руїнах (залишилась частина фундаменту) фортеці під проводом Віктора Гуглі, місцевого історика.
Загалом цей день став досить серйозним фізичним випробуванням для деяких паломників бо довилось пройти близько 20 км. з рюкзаками. Зате на вечір після такого переходу було особливо приємно освіжитися у водах Тясмину, місцевої річки біля якої ми зупинились на ночівлю.
На третій, недільний день, ми прийшли на Літургію в храм ікони Казанської Богоматері. В цей день богослужіння було особливо піднесеним, оскільки відзначали храмове свято, і після Літургії ми взяли участь у хресному ході навколо церкви. Після цього ми відвідали замкову гору, яка височить над містечком, і на якій колись знаходилась Чигиринська фортеця. З цієї гори відкривається надзвичайна панорама, аж ген до Холодного Яру. Цей мальовничий краєвид дуже нагадує Прикарпаття. На завершення нашої програми ми встигли зайти в місцевий музей Козацтва, де зібрана досить не погана експозиція.
Потомлені і щасливі, вертаючись до Києва ми з ентузіазмом обговорювали місця наших майбутніх паломництв, жалкуючи що доведеться чекати аж до наступного літа.
На закінчення хочеться особливо подякувати Любі Яскал, за організацію спільної ранішної і вечірної молитви, яка додавали снаги нашим душам.
