Сьогодні на сторінках церковних газет та сайтів все частіше можна натрапити на інформацію про діяльність православних братств. Гадаю, що для багатьох православних християн поняття братство видасться новим. Так воно і є, оскільки сучасне братство є відносно новою формою організації християнського життя в Українській Православній Церкві. Відповідно, постає необхідність розкрити роль і місце братств у житті нашої церкви, що ми і спробуємо зробити, спираючись на досвід відомих українських православних братств.

Отже, що спонукає сучасних християн об'єднуватися в братства? Що є причиною їх заснування?

Однією з головних причин є глибоке усвідомлення членом Церкви свого християнського покликання в служінні Богу і людям. З цього усвідомлення з'являється відповідальне ставлення як до свого особистого християнського життя, так і до своєї участі в житті і місії Церкви як Боголюдської спільноти.

Духовна зрілість християнина, або сила духу виявляється у його відкритості не тільки Богу, але й ближньому. Ми не можемо любити повноцінно ні Бога, ані людей без цієї відкритості, бо не можна любити якось абстрактно. Ми бачимо і знаємо по собі, що в багатьох людях діють егоцентричні механізми відштовхування: часто люди відчувають, що ближній наче заважає, і тому я, наприклад, не можу просто стати і помолитися при всіх. Але ці бар'єри між людьми, між серцями людськими, не говорячи вже про розуми їхні, треба вчитися долати. Відкритість до іншого дозволяє людині усвідомити свою істинну сутність, бо особистість пов'язана з Богом, з вірою, а віра завжди пов'язана з відкритістю. Саме для того, щоб відкритись одне одному і мати внутрішню силу любові та віри, й існує Церква. В общинному житті Церкви ми можемо досягти цієї відкритості саме в міжособистісному братському спілкуванні і взаємопідтримці.

Ще одним із важливих свідоцтв того, що християнське життя особистості відбулось, є прояв повноти благодатних дарів Святого Духа, що завжди перебуває в Церкві. Повнота прояву дарів Святого Духа в людині досягається за умови якнайповнішої самовіддачі кожного члена Церкви Богу і людям, через постійну участь всіх християн у житті і служінні Церкви (Тіла Христового). Отже у Церкві мають бути визначені різноманітні види служіння християн, щоб у них могли виявитись їхні здібності і таланти.

У наш час основною організаційною формою християнського життя є парафія, оскільки саме на парафії служиться Божественна Літургія (Євхаристія), що звершує повноту Церкви. Сучасні парафії є, переважно, адміністративними частинами церкви і в них часто недостатньо виявляються общинні елементи, общинний характер. Тому на парафіях часто прихожани не мають можливості реалізуватися в служінні і відкритися іншим.

Тому і виникає потреба в такій формі християнського життя як братство, що являє собою, як правило, малу общину християн, яка скріплюється міжособистісними стосунками в братерській любові, і місце, де людина може взяти на себе те чи інше служіння. Братства, або малі общини, можуть існувати як при парафії, так і окремо від неї.

Сучасні православні братства продовжують традицію православних братств, що діяли в Україні у XVI-XVII ст.ст., і за своїм духом нагадують ранньохристиянські общини. Давня євхаристійна церковна община мала повноту тілесності, що виражалась у співучасті всіх у житті кожного (тоді общини були малочисельними у порівнянні з сучасними парафіями, де може бути декількасот чоловік) і усіх разом, як апостольських єдиновірців і співробітників, для яких святіша Євхаристія була мовби божественним "Амінь" на душевну спрагу за Богом Живим, благодатним небесним дощем на грунт, зораний людською працею, зігрітий любов'ю і тому плодоносний.

Сучасні братства чи інші православні малі общини покликані бути місцем, у якім християнин може реалізувати себе як член церковного організму в єдності віри і любові зі своїми братами. Зокрема, християнин може здійснювати своє покликання в таких традиційних служіннях, що організовуються братствами, як катехизація та євангелізація, доброчинна діяльність, паломницькі поїздки, різноманітні зустрічі та конференції, видання християнської періодики та інша інформаційна діяльність тощо.

Враховуючи вищевикладене, зазначимо, що братства, чи малі общини, є необхідним доповненням до сучасної парафіяльної структури - Церкви. І це підтверджується виникненням в наші дні все нових і нових братських общин в Українській Церкві з ініціативи як мирян, так і духовенства.

Святослав Варення

P.S.: Про актуальні питання розвитку общинного життя в Православній Церкві ви можете більше дізнатись з журналу "Православная община" на сайті http://www.sfi.ru