Київське православне молодіжне братство святих Бориса і Гліба
-
Святі князі страстотерпці Борис і Гліб

  Братський вісник

   ГРУДЕНЬ 2003 РОКУ № 5(10)
Пошук по сайту

Рубрики

Подія

Миколай, до діток в Бучу завітай!

19 грудня увесь люд православний святкував день Святого Миколая. Кожен, прокинувшись в цей день, шукав під своєю подушкою подарунок. І, якщо протягом року поводився чемно, намагався жити за заповідями Господніми, то, безсумнівно, знаходив те, про що давно мріяв. Та погодьтеся, що, зважаючи на доволі похилий вік, Миколай не в змозі сам впоратися із врученням подарунків, тому доводиться йому кликати своїх вірних друзів, які із задоволенням поспішають на допомогу у добрій справі. Не забув опікун знедолених і сиріт побувати цього року і у Бучанській школі-інтернаті, де чекали на нього з нетерпінням і надією.

Через погодні умови, на жаль, було відмінено всі рейси літаків, тому Миколаю довелося подолати нелегкий, довгий шлях до Бучі електричкою. Та сумувати не довелось, бо до нього дорогою приєднався справжній десант братчиків з православного братства ім. свв. Бориса і Гліба. Побачивши, що у Миколая величезні важкі клунки із подарунками, вони вирішили їхати до дітей разом.

Руді і чорняві, спокійні і невгамовні, балакуни і мовчазні, різні і водночас схожі своєю безпосередністю, дітлахи зібралися в актовому залі. Були вірші, були пісні. Отець Роман, частий гість в цій школі-інтернаті, розповів про житіє св. Миколая. Але найцікавіше розпочалося в спортивній залі, куди Миколай запросив усіх, щоб розважитися і позмагатися. Тут вже кожен мав нагоду показати всю свою силу, спритність, вміння вболівати і підтримувати свою команду. Грали в "погану погоду", в "кораблі", в "Панаса" і в "смішного крокодила", малювали із заплющеними очима і, навіть, демонстрували своє вміння стояти на руках. А після змагань всі учасники свята утворили велике коло, взялися за руки і пустили іскру, піднімаючи по черзі руки; це означало - ми всі одна команда!

Задоволений такими розвагами, Миколай, що аж упрів від естафет, в яких і йому кортіло позмагатися, роздав усім подарунки-солодощі. Побажав бути чемними, здоровими, слухатися вчителів і вихователів, вірити і молитися - і тоді наступного року він обов'язково завітає до них знову з піснями і подарунками!

Молодіжне православне братство ім.. свв. Бориса і Гліба щиро дякує усім, хто долучився до проведення свята Миколая у Бучанській школі-інтернаті. Майже сто маленьких громадян нашої України отримали в подарунок солодощі і незабутній святковий настрій. І, безсумнівно, у кожного з них з'явилася впевненість і віра, що і наступного року Святий Миколай не забуде до них завітати. Спаси, Господи!

Оля Мурашко

Вогонь миру - киянам

Цього року вже вп'яте українські пластуни передавали Вифлеємський Вогонь Миру до української громади. Кияни приймали цей вогонь 21 грудня у Свято-Михайлівському соборі, де відбулась церемонія його передачі за участю пластунів Києва та інших регіонів України. Цей вогник з Вифлеєма, місця народження Ісуса Христа, привозять скаути Австрії і розповсюджують по цілій Європі за допомогою братніх національних скаутських організацій. Світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн в часі Різдва Христового.

Завдяки пластунам, Світло розповсюджується по всій Україні: в церкви, державні установи, школи, сиротинці, лікарні. Ідея Вифлеємського Вогню Миру і його проста символіка - мир, радість, братерство і спільнота - сприйнялися українською громадою протягом останніх років, становлячи для багатьох з нас доповнення в часі свят Різдва Христового.

До Різдва кияни мають можливість принести Вифлеємський вогонь додому із Свято-Михайлівського собору і запалити свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану - 19 січня. Потім його можна погасити.

Святослав Варення

Архів


2004
1 2
2003
1 2 3 4 5
2002
1 2 3 4 5